Психологічні причини, чому діти відмовляються від їжі
11:00, 10.08.2022
У такому випадку батькам необхідно враховувати індивідуальні особливості дітей: хтось потребує ситного п’ятиразового харчування, а інший хоче їсти рідше і менше. Всі норми індивідуальні, найголовніше – це гарне самопочуття. Саме тому не варто перейматися, якщо харчування дитини не виправдовує ваших очікувань. А тим паче – впадати у паніку через поради сторонніх людей.
У кожного свої особливості. Оберіть грамотного дитячого дієтолога, який працює в особистісно-орієнтованому підході, а не за загальними таблицями, і разом вибудуйте комфортний для вашої дитини режим харчування. Довіряйте своїм відчуттям, але не забувайте про інстинкт «нагодувати», який може цьому завадити.
Порушення прив’язаності до батьків
Якщо дитина відмовляється від більшості продуктів, то проблема, швидше за все, не в продуктах. На це можуть впливати надмірна батьківська тривожність або проблеми з ієрархією у родині. Коли прив’язаність між батьками і дитиною надійна і глибока, то дитина довіряє і покладається на дорослого, який бере всю відповідальність на себе. Щоб не викривити природню ієрархію, важливо, щоб вирішальне слово було за дорослим, який враховує і поважає харчові уподобання дитини (така система діє до 8-10 років). Не варто діяти з позиції сили: «Я мама, і я вирішую, що тобі краще». Це авторитаризм. Але й бути заручниками дитячих вимог – це ведмежа послуга для дитини і ускладнення життя для дорослих.
Важливо не здавати позиції через страх виникнення істерики. У той же час, не слід бути надто авторитарними, змушуючи дитину їсти, щоб не викликати у малечі спротив.
Їжа не смачна
Іноді навіть образливо, що дитина «крутить носом» і відмовляється від приготованих страв. Справа в тому, що дитячі смаки ще тільки формуються і суттєво відрізняються від дорослих. Те, що здається нам апетитним, у малечі може викликати відразу, і навпаки. Наприклад, дитині не сподобався кабачковий суп. Але ж не супом єдиним. Готуйте інші, смачні страви.
Чутливість до консистенцій та ароматів
Діти народжуються із різним рівнем чутливості. Ця чутливість завжди розповсюджується і на їжу: наприклад, високочутливі діти дуже уважні до зовнішнього вигляду, запаху та консистенції страв. Цю особливість потрібно поважати.
Детальну і покрокову інструкцію щодо того, як розпізнати особливості своєї дитини і вирішити проблеми із харчовою поведінкою дітей, можна отримати на курсі «Стосунки дитини з їжею». Цей курс допоміг тисячам сімей з ситуаціями різної складності. Тому навіть якщо зараз вам здається, що ситуація критична, не опускайте руки. Найчастіше причина саме психологічна. Цей курс буде ефективним для тих, хто прагне змінити харчову поведінку дитини і вибудувати здорове ставлення до їжі на все життя.
Найважливіше у харчування найменших – вчасно і плавно давати пробувати різноманітну їжу, поважаючи вподобання дитини. Проте якщо ви спробували дати 10 різних страв з однаковим продуктом, а дитина все одно відмовляється, – можливо, цей продукт просто їй не підходить. Часто організм відмовляється сприймати їжу, яка може принести йому шкоду. Пам’ятайте, що намагаючись нагодувати дитину тим, що вона категорично не хоче їсти, є серйозний ризик зіпсувати стосунки не тільки з їжею, але й з батьками. Краще поспілкуйтеся з дитячим дієтологом або педіатром щодо того, якою може бути альтернатива.
Дія дзеркальних нейронів, або сила батьківського прикладу
Часто ми вимагаємо від дітей бездоганного харчування, а про себе забуваємо. Можемо бути надто зайняті, втомлені, не в настрої… у дорослих є маса причин для відмови від їжі. А можемо і самі мати порушення харчової поведінки, з якими не працюємо. У дошкільному віці діти віддзеркалюють поведінку та установки дорослих (цей процес вже пояснений науково).
У дитини, як і у нас, може бути багато причин не їсти прямо зараз. Тому важливо побудувати такий режим харчування, який буде не тільки зручний для вас, але й комфортний для дитини.
Ще один дієвий спосіб – змалечку долучати дитину до приготування їжі. Давайте їй цікаві і водночас безпечні завдання: замісити тісто або розбити яйце для млинців. Малеча відчує свою значимість у спільній справі і буде задоволена. До того ж, готуючи їжу власними руками, апетит буде значно відчутніший!
У кожного свої особливості. Оберіть грамотного дитячого дієтолога, який працює в особистісно-орієнтованому підході, а не за загальними таблицями, і разом вибудуйте комфортний для вашої дитини режим харчування. Довіряйте своїм відчуттям, але не забувайте про інстинкт «нагодувати», який може цьому завадити.
Порушення прив’язаності до батьків
Якщо дитина відмовляється від більшості продуктів, то проблема, швидше за все, не в продуктах. На це можуть впливати надмірна батьківська тривожність або проблеми з ієрархією у родині. Коли прив’язаність між батьками і дитиною надійна і глибока, то дитина довіряє і покладається на дорослого, який бере всю відповідальність на себе. Щоб не викривити природню ієрархію, важливо, щоб вирішальне слово було за дорослим, який враховує і поважає харчові уподобання дитини (така система діє до 8-10 років). Не варто діяти з позиції сили: «Я мама, і я вирішую, що тобі краще». Це авторитаризм. Але й бути заручниками дитячих вимог – це ведмежа послуга для дитини і ускладнення життя для дорослих.
Важливо не здавати позиції через страх виникнення істерики. У той же час, не слід бути надто авторитарними, змушуючи дитину їсти, щоб не викликати у малечі спротив.
Їжа не смачна
Іноді навіть образливо, що дитина «крутить носом» і відмовляється від приготованих страв. Справа в тому, що дитячі смаки ще тільки формуються і суттєво відрізняються від дорослих. Те, що здається нам апетитним, у малечі може викликати відразу, і навпаки. Наприклад, дитині не сподобався кабачковий суп. Але ж не супом єдиним. Готуйте інші, смачні страви.
Чутливість до консистенцій та ароматів
Діти народжуються із різним рівнем чутливості. Ця чутливість завжди розповсюджується і на їжу: наприклад, високочутливі діти дуже уважні до зовнішнього вигляду, запаху та консистенції страв. Цю особливість потрібно поважати.
Детальну і покрокову інструкцію щодо того, як розпізнати особливості своєї дитини і вирішити проблеми із харчовою поведінкою дітей, можна отримати на курсі «Стосунки дитини з їжею». Цей курс допоміг тисячам сімей з ситуаціями різної складності. Тому навіть якщо зараз вам здається, що ситуація критична, не опускайте руки. Найчастіше причина саме психологічна. Цей курс буде ефективним для тих, хто прагне змінити харчову поведінку дитини і вибудувати здорове ставлення до їжі на все життя.
Найважливіше у харчування найменших – вчасно і плавно давати пробувати різноманітну їжу, поважаючи вподобання дитини. Проте якщо ви спробували дати 10 різних страв з однаковим продуктом, а дитина все одно відмовляється, – можливо, цей продукт просто їй не підходить. Часто організм відмовляється сприймати їжу, яка може принести йому шкоду. Пам’ятайте, що намагаючись нагодувати дитину тим, що вона категорично не хоче їсти, є серйозний ризик зіпсувати стосунки не тільки з їжею, але й з батьками. Краще поспілкуйтеся з дитячим дієтологом або педіатром щодо того, якою може бути альтернатива.
Дія дзеркальних нейронів, або сила батьківського прикладу
Часто ми вимагаємо від дітей бездоганного харчування, а про себе забуваємо. Можемо бути надто зайняті, втомлені, не в настрої… у дорослих є маса причин для відмови від їжі. А можемо і самі мати порушення харчової поведінки, з якими не працюємо. У дошкільному віці діти віддзеркалюють поведінку та установки дорослих (цей процес вже пояснений науково).
У дитини, як і у нас, може бути багато причин не їсти прямо зараз. Тому важливо побудувати такий режим харчування, який буде не тільки зручний для вас, але й комфортний для дитини.
Ще один дієвий спосіб – змалечку долучати дитину до приготування їжі. Давайте їй цікаві і водночас безпечні завдання: замісити тісто або розбити яйце для млинців. Малеча відчує свою значимість у спільній справі і буде задоволена. До того ж, готуючи їжу власними руками, апетит буде значно відчутніший!
Теги:
Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть CTRL+Enter.