Як вчасно розпізнати стрес у дітей?
11:00, 23.01.2022
Стрес — це реакція організму на подразник, найчастіше якусь ситуацію. Більшість дітей в сучасному світі переживають стрес.
Основна причина цього — необхідність засвоєння і переробки великого обсягу інформації дитячим мозком.
Цікаво, що в невеликій кількості стрес може бути позитивним — такий собі емоційний струс. Однак надмірний стрес впливає не тільки на поведінку, а й на здоров’я дитини.
Ознаки стресу у дитини
У різному віці стрес у дітей проявляється по-різному.
Дошкільнята зазвичай погано сплять і їдять, неконтрольовано плачуть, відчувають злість, дратівливість і тривогу.
Для молодшого шкільного віку у разі стресу характерне помітне погіршення шкільної успішності, засмучення або бентеження.
Також — небажання йти до школи, піти спати або брати участь в спільних заняттях.
З більш яскравих і наочних ознак стресу можна згадати постійні нічні кошмари, непослух, агресію або часті моменти роздратування.
Вам може здаватися, що дитина просто в поганому настрої. Але якщо це повторюється регулярно, не виключено, що йдеться про справжнісінький стрес.
У дітей середнього і старшого шкільного віку при стресі також знижується успішність, змінюється режим сну і харчування.
Однак з’являються і набагато більш серйозні проблеми — вживання алкоголю або наркотиків, часті скарги на фізичний стан, одержимість питанням своєї ваги і прояви агресії або жорстокості.
Що робити, коли у вашої дитини стрес?
Якщо ви розпізнали стрес у дитини, намагайтеся з’ясувати його причину.
Серед найбільш поширених причин дитячого стресу — недовірливі взаємини з близькими, відсутність підтримки, великі зміни в сім'ї (розлучення, переїзд або народження дитини), надмірно щільний графік, так званий «синдром відмінника» або острах зробити помилку, острах незадовільної оцінки, нездатність опанувати шкільним матеріалом і т. ін.
Більшість цих проблем при всій своїй серйозності мають досить прості рішення. Але доведеться докласти чимало зусиль, попереджають психологи.
Можливо, вам буде потрібна допомога фахівця, але не поспішайте волочити дитину до клінік.
Перше, що потрібно зробити після того, як ви виявили у дитини стрес — поспілкуйтеся з дитиною. Обговоріть все, що її бентежить і намагайтеся підтримати дитину, наскільки це можливо. Спробуйте утриматися від критики, наскільки це можливо.
Розуміння з боку батьків — один з головних чинників, які можуть вплинути на стан дитини і допомогти їй вийти зі стресу.
Приділяйте більше часу розмовам і спільній активності — відвідуйте кіно, боулінг, атракціони і т. ін.
Вмійте слухати і не критикувати. Намагайтеся виховати у дитини почуття власної гідності і допомогти їй домогтися успіху.
Проте коли ваші спроби подолати проблему за допомогою розмов не дають належного ефекту, не зволікайте. Якщо дитина стає замкнутою, більш нещасною або пригніченою, вона має проблеми в школі, у спілкуванні з друзями або родиною, вона не в змозі контролювати свою поведінку або гнів — зверніться до фахівця.
Психологи також радять пам’ятати про те, що батьки є головним прикладом для дитини. Насамперед робіть все можливе, щоб тримати власний стрес під контролем й керувати ним здоровим способом.
У батьків, схильних піддаватися до стресу, діти реагуватимуть на життєві складності аналогічним чином, наголошують психологи.
Основна причина цього — необхідність засвоєння і переробки великого обсягу інформації дитячим мозком.
Цікаво, що в невеликій кількості стрес може бути позитивним — такий собі емоційний струс. Однак надмірний стрес впливає не тільки на поведінку, а й на здоров’я дитини.
Ознаки стресу у дитини
У різному віці стрес у дітей проявляється по-різному.
Дошкільнята зазвичай погано сплять і їдять, неконтрольовано плачуть, відчувають злість, дратівливість і тривогу.
Для молодшого шкільного віку у разі стресу характерне помітне погіршення шкільної успішності, засмучення або бентеження.
Також — небажання йти до школи, піти спати або брати участь в спільних заняттях.
З більш яскравих і наочних ознак стресу можна згадати постійні нічні кошмари, непослух, агресію або часті моменти роздратування.
Вам може здаватися, що дитина просто в поганому настрої. Але якщо це повторюється регулярно, не виключено, що йдеться про справжнісінький стрес.
У дітей середнього і старшого шкільного віку при стресі також знижується успішність, змінюється режим сну і харчування.
Однак з’являються і набагато більш серйозні проблеми — вживання алкоголю або наркотиків, часті скарги на фізичний стан, одержимість питанням своєї ваги і прояви агресії або жорстокості.
Що робити, коли у вашої дитини стрес?
Якщо ви розпізнали стрес у дитини, намагайтеся з’ясувати його причину.
Серед найбільш поширених причин дитячого стресу — недовірливі взаємини з близькими, відсутність підтримки, великі зміни в сім'ї (розлучення, переїзд або народження дитини), надмірно щільний графік, так званий «синдром відмінника» або острах зробити помилку, острах незадовільної оцінки, нездатність опанувати шкільним матеріалом і т. ін.
Більшість цих проблем при всій своїй серйозності мають досить прості рішення. Але доведеться докласти чимало зусиль, попереджають психологи.
Можливо, вам буде потрібна допомога фахівця, але не поспішайте волочити дитину до клінік.
Перше, що потрібно зробити після того, як ви виявили у дитини стрес — поспілкуйтеся з дитиною. Обговоріть все, що її бентежить і намагайтеся підтримати дитину, наскільки це можливо. Спробуйте утриматися від критики, наскільки це можливо.
Розуміння з боку батьків — один з головних чинників, які можуть вплинути на стан дитини і допомогти їй вийти зі стресу.
Приділяйте більше часу розмовам і спільній активності — відвідуйте кіно, боулінг, атракціони і т. ін.
Вмійте слухати і не критикувати. Намагайтеся виховати у дитини почуття власної гідності і допомогти їй домогтися успіху.
Проте коли ваші спроби подолати проблему за допомогою розмов не дають належного ефекту, не зволікайте. Якщо дитина стає замкнутою, більш нещасною або пригніченою, вона має проблеми в школі, у спілкуванні з друзями або родиною, вона не в змозі контролювати свою поведінку або гнів — зверніться до фахівця.
Психологи також радять пам’ятати про те, що батьки є головним прикладом для дитини. Насамперед робіть все можливе, щоб тримати власний стрес під контролем й керувати ним здоровим способом.
У батьків, схильних піддаватися до стресу, діти реагуватимуть на життєві складності аналогічним чином, наголошують психологи.
Теги:
Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть CTRL+Enter.