Коли дитині потрібен дитячий психолог?
11:00, 14.06.2021
За перший рік життя дитина проходить період сенсорної інтеграції: вчиться сприймати світ через органи чуття і починає з ним взаємодіяти. Кризу цього віку пов'язують із першими кроками або словами дитини.
У три роки малюк починає активно спілкуватися і ставити батькам дуже багато запитань. Дитина переживає умовний період сепарації, який може відображатися неслухняною, з погляду батьків, поведінкою.
У шість-сім років на дитину чекає важливий крок – початок навчання в школі. Різка зміна середовища і новий рівень вимог провокують великий стрес у дитини.
В одинадцять-тринадцять років із початком пубертатного періоду на підлітка чекають нові емоції і настрої, які супроводжують статеве дозрівання.
Що відбувається на сеансі психотерапії з дитиною?
Важко сказати це в якихось чітких параметрах, адже все залежить від запиту батьків й потреби дитини.
Важливо розуміти, що терапія відбувається не лише з дитиною, а й з її батьками. Адже комфорт й покращення стану дитини проходить завдяки тому що батьки починають працювати так само як і дитина. І покращення комфорту в сім'ї, взаємостосунків між батьками та батьківсько-дитячих комунікацій суттєво впливає на покращення стану дитини.
В роботі з дітьми важливо виявити, у чому полягає проблема дитини (якщо це проблема дитини, а не батьків, які привели її до психотерапевта). І подальша робота відбувається з допомогою різних методів, які використовують в роботі з дітьми: арт-терапія, казкотерапія, ігрова терапія, пісочна терапія. Метод підбирається відповідно до віку дитини та основного виду діяльності цього віку. Якщо дитина вже навчається, на сесії з дитиною можуть бути вербальні, письмові завдання, розмови. З дитиною меншого віку більш доцільна ігрова терапія. Також бажано під час сеансу робити певні діагностичні зрізи. Для цього є багато проективних методик, бо дитина не завжди може зрозуміти, що з нею відбувається. Проективні методики дають психотерапевту необхідну інформацію про стан дитини та допомагають підібрати найефективніший спосіб працювати.
Що робити, якщо дитина негативно реагує на необхідність психотерапії?
Реакція дитини багато в чому залежить від меседжу з яким батьки приводять її до психотерапевта. Якщо ціль батьків у тому, щоб змінити поведінку дитина для того, щоб їм було комфортніше - реакція може бути спротив чи агресія. Якщо батьки визнають, що не можуть впоратися з ситуацією і вони звертаються по допомогу разом з дитиною, тоді й в дитини виникає бажання звернутися по допомогу і покращити життя собі та своїм батькам. Під час сесії у дитини виникають різні емоції: від радости до агресії. З усім цим спеціаліст знає як працювати. Дуже важливо щоб у дитини й терапевта були довірливі стосунки. Тому терапевт не має бути інформатором для батьків. Так, спеціаліст працює і з батьками, але він дає коментарі та рекомендації, а не переказ інформації, яку дала дитина. Маленький клієнт такий самий клієнт, як і дорослий, який має право на конфіденційність інформації.
Порада батькам
Багато батьків перймаються, що можуть думати оточуючі, звертаєтесь до психотерапевта. Ваша турбота та увага до дитини не роблять вас поганими. Це свідчить лише про те, що на даному етапі ви достатньо мудрі, щоб зупинитись, визнати своє безсилля і звернутись туди, де ви разом зможете з цим впоратись. Будьте уважні до своїх дітей й звертайтесь по допомогу, коли вона вам потрібна.
У три роки малюк починає активно спілкуватися і ставити батькам дуже багато запитань. Дитина переживає умовний період сепарації, який може відображатися неслухняною, з погляду батьків, поведінкою.
У шість-сім років на дитину чекає важливий крок – початок навчання в школі. Різка зміна середовища і новий рівень вимог провокують великий стрес у дитини.
В одинадцять-тринадцять років із початком пубертатного періоду на підлітка чекають нові емоції і настрої, які супроводжують статеве дозрівання.
Що відбувається на сеансі психотерапії з дитиною?
Важко сказати це в якихось чітких параметрах, адже все залежить від запиту батьків й потреби дитини.
Важливо розуміти, що терапія відбувається не лише з дитиною, а й з її батьками. Адже комфорт й покращення стану дитини проходить завдяки тому що батьки починають працювати так само як і дитина. І покращення комфорту в сім'ї, взаємостосунків між батьками та батьківсько-дитячих комунікацій суттєво впливає на покращення стану дитини.
В роботі з дітьми важливо виявити, у чому полягає проблема дитини (якщо це проблема дитини, а не батьків, які привели її до психотерапевта). І подальша робота відбувається з допомогою різних методів, які використовують в роботі з дітьми: арт-терапія, казкотерапія, ігрова терапія, пісочна терапія. Метод підбирається відповідно до віку дитини та основного виду діяльності цього віку. Якщо дитина вже навчається, на сесії з дитиною можуть бути вербальні, письмові завдання, розмови. З дитиною меншого віку більш доцільна ігрова терапія. Також бажано під час сеансу робити певні діагностичні зрізи. Для цього є багато проективних методик, бо дитина не завжди може зрозуміти, що з нею відбувається. Проективні методики дають психотерапевту необхідну інформацію про стан дитини та допомагають підібрати найефективніший спосіб працювати.
Що робити, якщо дитина негативно реагує на необхідність психотерапії?
Реакція дитини багато в чому залежить від меседжу з яким батьки приводять її до психотерапевта. Якщо ціль батьків у тому, щоб змінити поведінку дитина для того, щоб їм було комфортніше - реакція може бути спротив чи агресія. Якщо батьки визнають, що не можуть впоратися з ситуацією і вони звертаються по допомогу разом з дитиною, тоді й в дитини виникає бажання звернутися по допомогу і покращити життя собі та своїм батькам. Під час сесії у дитини виникають різні емоції: від радости до агресії. З усім цим спеціаліст знає як працювати. Дуже важливо щоб у дитини й терапевта були довірливі стосунки. Тому терапевт не має бути інформатором для батьків. Так, спеціаліст працює і з батьками, але він дає коментарі та рекомендації, а не переказ інформації, яку дала дитина. Маленький клієнт такий самий клієнт, як і дорослий, який має право на конфіденційність інформації.
Порада батькам
Багато батьків перймаються, що можуть думати оточуючі, звертаєтесь до психотерапевта. Ваша турбота та увага до дитини не роблять вас поганими. Це свідчить лише про те, що на даному етапі ви достатньо мудрі, щоб зупинитись, визнати своє безсилля і звернутись туди, де ви разом зможете з цим впоратись. Будьте уважні до своїх дітей й звертайтесь по допомогу, коли вона вам потрібна.
Теги:
Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть CTRL+Enter.