Отруєння, або екзогенні інтоксикації – це патологічні стани організму, що виникають внаслідок дії на нього токсичних речовин, особливо лікарських препаратів, речовин виробничої та побутової хімії, рослинних і тваринних отрут.

Найчастіше у дітей виявляють отруєння речовинами, що потрапляють до організму через шлунково-кишковий тракт. Першість, згідно сучасних статистичних даних, займає отруєння лікарськими засобами. Статистика свідчить, що діти у віці до 1 року становлять близько 5% від загального числа дітей з отруєннями, 1-3 роки – 40%, 4-7 років – 14%, 8-11 років – 15%, 12-14 років – 27%.

Серед причин виникнення отруєння виділяють випадкові й навмисні отруєння. Причинами випадкових отруєнь у дитячому віці можуть бути передозування медичними препаратами, помилковий прийом одного препарату замість іншого, прийом всередину медикаментів для зовнішнього застосування, цікавість і/або прийом під час гри, при зберіганні ліків або інших хімічних речовин у доступному для дитини місці. Навмисні ж отруєння пов’язані зі свідомим застосуванням токсичної речовини з метою суїциду або його імітації, з метою вбивства дитини (кримінальні отруєння).

Протягом останніх кількох років зросла кількість дітей і підлітків, які поступають до дитячих відділень інтенсивної терапії з отруєнням етанолом. Етанол має психотропну й наркотичну дію на центральну нервову систему, а продукти його розпаду – ацетальдегід та оцтова кислота – токсичний вплив на весь організм. Це пов’язано, з одного боку, з розширенням вікових меж пацієнтів, що підлягають госпіталізації до дитячого стаціонару (до 18 років), з другого – з деякими соціальними аспектами суспільства й особливостями виховання дітей.

Щоб уникнути небажаних випадків, батькам треба пам’ятати, що небезпечними для дитини можуть бути:

– кімната, спальня, де зберігаються медикаменти, парфуми, косметика, цигарки, алкогольні напої;

– кухня, де зберігаються медикаменти, засоби для чищення та миття посуду, раковин, каналізаційних труб, оцет, засоби для знищення комах, а також цигарки, алкогольні напої;

– ванна кімната – засоби для прання та відбілювання, чищення каналізації, косметика, парфуми;

– комора – засоби для знищення комах, бензин, лаки, розчинники;

– жіноча сумка – медикаменти, косметика, парфуми, цигарки.

Батькам треба пам’ятати, що необхідно обережно ставитися до всіх хімічних речовин, якими вони користуються у побуті, а не тільки до тих, небезпека яких їм відома. Те, що безпечно для дорослих, може виявитися отрутою для дітей. При відповідальному ставленні до виконання простих правил збереження та використання хімічних речовин, можна запобігти випадкам гострого отруєння дитини.

Основні рекомендації щодо запобігання гострих отруєнь у дітей:

– зберігати медикаменти в окремому, недосяжному для дитини місці; якщо дитина повзає – на рівні зросту дорослої людини, якщо ходить

– зачиняти медикаменти під ключ, зберігати ліки в упаковці, в якій вони продавалися;

– не приймати ліки в присутності дитини, тому що вона буде повторювати ваші дії за вашої відсутності;

– використовувати ліки суворо за інструкцією! З’ясуйте у лікаря чи аптечного працівника, чи дозволяється використовувати саме цей препарат при лікуванні дитини і пам’ятайте, що прийом більшої дози за один раз не гарантує швидшого одужання, тому треба контролювати дозу при разовому прийомі та не збільшувати кратність цієї дози;

– у присутності дитини не повертатися спиною до відкритої тари та ємностей, в яких знаходяться медикаменти чи засоби побутової хімії, особливо рідких форм, тому що за вашою спиною залишається неконтрольована, небезпечна та досяжна для дитини отрута;

– не зберігати хімічні речовини в пляшках з-під харчових продуктів (води, соків). При переливанні або пересипанні хімічних речовин у інші об’єми, необхідно підписувати їх вміст. Тару з-під хімічних речовин не можна використовувати для зберігання харчових продуктів;

– зберігати хімічні речовини окремо від харчових продуктів для запобігання випадкового їх потрапляння при приготуванні страв;

– не зберігати засоби боротьби з сільськогосподарськими шкідниками та добрива у житлових приміщеннях;

– не зберігати медикаменти та засоби побутової хімії із закінченим терміном використання;

– не проводити дезінсекційних, дезінфекційних, лакофарбувальних робіт у присутності маленьких дітей, стежити за якісним провітрюванням приміщень при пічному опаленні та закінченні вищезгаданих робіт.

Необхідність виконання цих правил безпеки треба пояснювати всім членам родини та особам, які здійснюють догляд за дитиною, особливо тим, хто постійно приймає ліки та у яких буває дитина. Довіряти догляд за малюками та дітьми можна лише людині, яка усвідомлює та здатна виконувати основні правила безпеки поводження з хімічними речовинами у побуті.

Із врахуванням віку дитини необхідно роз’яснювати їй основні правила безпеки. Роз’ясніть дитині, що ліки та засоби побутової хімії – це не іграшки, їх можна використовувати лише за призначенням. Не треба обдурювати дитину, кажучи їй, що вона ковтає цукерку, а не таблетку чи драже.

Діти середнього шкільного віку та підлітки не менше малюків потребують уваги батьків. У цьому віці частіше виникають гострі отруєння дитини алкогольними напоями. Серед підлітків підвищується ризик залучення дитини до вживання речовин, які загрожують розвитком хімічної залежності (психотропні, наркотичні речовини).

При встановленні контакту чи підозрі на контакт дитини з хімічною речовиною (наприклад, дитина тримає у руках, не вистачає декількох таблеток в упаковці, розжувала щось, мабуть, ковтнула та інше) та перших ознаках отруєння (нудота, слабкість, змарнілість, сонливість, втрата свідомості, галюцинації, неадекватна поведінка), необхідно вжити таких заходів:

– негайно викликати швидку медичну допомогу за телефоном 103.

– припинити подальший контакт із речовиною;

– видалити, забрати залишки речовини з рук чи рота дитини;

– промити водою шкіру, слизові оболонки рота або очей;

– при потраплянні хімічної речовини через органи дихання – забезпечити доступ свіжого повітря;

– дати дитині активоване/біле вугілля (згідно з інструкцією щодо його використання та з врахуванням віку дитини);

– при можливості з’ясувати, яка речовина викликала отруєння. Необхідно зберегти залишки цієї речовини або її упаковку. Це збереже час лікарю при визначенні ним необхідних лікувальних заходів та призначенні антидотів.