Як знати, що в дитини аденоїди
11:00, 26.01.2020
По суті, аденоїди – це перешкода на шляху інфекції до дихальних шляхів і органів слуху. Коли дитина часто хворіє, аденоїди збільшуються і зі щита перетворюються на накопичувач інфекції. Тому збільшені аденоїди у дітей провокують часті захворювання.
Отоларингологи розрізняють аденоїди у дітей I, II, і III ступеню, при цьому чим вони більші, тим більше проблем, тим частіше хворіє дитина.
Аденоїди роздивитись самостійно неможливо, тільки за допомогою спеціальних інструментів, але є низка ознак, за якими можна говорити про існування проблеми.
Симптоми аденоїдів
Дитина не дихає носом, рот постійно відкритий.
Постійний нежить – одна з основних ознак збільшених аденоїдів.
Якщо аденоїди не лікували, то згодом щелепа у дитини відвисає, трохи деформується обличчя – так зване аденоїдне обличчя.
Дитина хропе уві сні, взагалі спить неспокійно, часто пісяється уві сні.
Малюк погано чує, перепитує, поводиться неспокійно.
Дитина часто хворіє на отити й інші вірусні захворювання.
Гугнявий голос і частий головний біль теж можуть бути ознаками аденоїдиту.
Способи лікування аденоїдів
Лікарі рекомендує не чекати, поки аденоїди з віком зменшаться. Зникнення або зменшення аденоїдів у підлітковому віці — процес теоретичний, а на практиці бувають випадки, коли й в 40 років доводиться лікувати аденоїди.
Операцію з видалення аденоїдів призначається лише у надзвичайних випадках. Зазвичай же до 3 років не оперують аденоїди у дітей. Лікування має призначити лікар індивідуально. Комусь допомагають закапування та промивання носика. Хтось віддає перевагу гомеопатії.
Ще комусь призначають фізіотерапевтичні процедури (опромінення ультрафіолетом, лазерну терапію, електрофорез).
Усе це може сприяти зменшенню аденоїдів.
Важливо відкоригувати спосіб життя, щоб нормалізувати функціонування імунітету — батькам спершу годувати відповідно до апетиту, давати фізичні навантаження, гартувати, обмежити контакти з пилом і побутовою хімією, покращити якість вдихуваного повітря, використовувати іонізатор або зволожувач повітря.
Якщо дитині призначили операцію з видалення аденоїдів, боятися не варто. Процедура триває кілька хвилин і здійснюється в поліклініці. Місцевої анестезії для цієї процедури цілком достатньо.
Але за бажанням аденоїди можуть оперувати й під загальним наркозом. Тривалість безпосередньо операції з видалення аденоїд – кілька секунд. Потім близько тижня лікування та загоєння ранки.
Головне – проконсультуйтеся у кількох фахівців, і тільки після цього вирішуйте, оперувати чи ні. Якщо хоч у когось із лікарів є сумніви, консультуйтеся далі.
Зараз існує й альтернатива традиційній операції – кріохірургія, тобто припікання аденоїдів холодом. Це менш болісна процедура.
Лікувати аденоїди в будь-якому разі треба. Адже погане дихання дитини може навіть сповільнити її розвиток.
Отоларингологи розрізняють аденоїди у дітей I, II, і III ступеню, при цьому чим вони більші, тим більше проблем, тим частіше хворіє дитина.
Аденоїди роздивитись самостійно неможливо, тільки за допомогою спеціальних інструментів, але є низка ознак, за якими можна говорити про існування проблеми.
Симптоми аденоїдів
Дитина не дихає носом, рот постійно відкритий.
Постійний нежить – одна з основних ознак збільшених аденоїдів.
Якщо аденоїди не лікували, то згодом щелепа у дитини відвисає, трохи деформується обличчя – так зване аденоїдне обличчя.
Дитина хропе уві сні, взагалі спить неспокійно, часто пісяється уві сні.
Малюк погано чує, перепитує, поводиться неспокійно.
Дитина часто хворіє на отити й інші вірусні захворювання.
Гугнявий голос і частий головний біль теж можуть бути ознаками аденоїдиту.
Способи лікування аденоїдів
Лікарі рекомендує не чекати, поки аденоїди з віком зменшаться. Зникнення або зменшення аденоїдів у підлітковому віці — процес теоретичний, а на практиці бувають випадки, коли й в 40 років доводиться лікувати аденоїди.
Операцію з видалення аденоїдів призначається лише у надзвичайних випадках. Зазвичай же до 3 років не оперують аденоїди у дітей. Лікування має призначити лікар індивідуально. Комусь допомагають закапування та промивання носика. Хтось віддає перевагу гомеопатії.
Ще комусь призначають фізіотерапевтичні процедури (опромінення ультрафіолетом, лазерну терапію, електрофорез).
Усе це може сприяти зменшенню аденоїдів.
Важливо відкоригувати спосіб життя, щоб нормалізувати функціонування імунітету — батькам спершу годувати відповідно до апетиту, давати фізичні навантаження, гартувати, обмежити контакти з пилом і побутовою хімією, покращити якість вдихуваного повітря, використовувати іонізатор або зволожувач повітря.
Якщо дитині призначили операцію з видалення аденоїдів, боятися не варто. Процедура триває кілька хвилин і здійснюється в поліклініці. Місцевої анестезії для цієї процедури цілком достатньо.
Але за бажанням аденоїди можуть оперувати й під загальним наркозом. Тривалість безпосередньо операції з видалення аденоїд – кілька секунд. Потім близько тижня лікування та загоєння ранки.
Головне – проконсультуйтеся у кількох фахівців, і тільки після цього вирішуйте, оперувати чи ні. Якщо хоч у когось із лікарів є сумніви, консультуйтеся далі.
Зараз існує й альтернатива традиційній операції – кріохірургія, тобто припікання аденоїдів холодом. Це менш болісна процедура.
Лікувати аденоїди в будь-якому разі треба. Адже погане дихання дитини може навіть сповільнити її розвиток.
Теги:
Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть CTRL+Enter.