Перша допомога дитині при вуличних травмах
11:00, 14.06.2022
Як би ми не намагались вберегти своїх дітей від травм, обираючи для прогулянок безпечні дитячі майданчики, купуючи якісні іграшки, які відповідають віку дитини, – все одно повністю убезпечити дитину не вдасться.
Одним із найбільш розповсюджених видів травмування серед дітей є падіння. Найбільшу кількість травм через падіння зазнають діти молодшого та середнього шкільного віку, при чому хлопчики травмуються набагато частіше за дівчаток – та становлять 65–70% усіх травмованих дітей. Це можна пояснити їхньою схильністю до рухливих ігор та активного відпочинку.
Якщо вдома діти травмуються приблизно з однаковою регулярністю, то вуличний травматизм має певну сезонність. Найбільший рівень вуличного травматизму відзначається в період зимових та літніх канікул, коли діти мають більше вільного часу і проводять його на вулиці.
☝️Як уникнути травматизації
Через високий ризик ушкоджень, батьків турбує одвічне питання: як зменшити травмування дитини?
Для уникнення травм, дотримуйтесь простих правил:
* виховуйте в дитині обачливість і обережність.
* Регулярно розповідайте про небезпеку від пустощів на балконах, драбинах, сходах. Привчіть дитину міцно триматися за поручні під час підйому та спуску.
* Не дозволяйте дитині залізти на високі дерева та споруди.
* Інформуйте дитину, про небезпеку каналізаційних люків, підвалів та канав.
* Під час прогулянки перевіряйте гойдалки та спортивний інвентар на дитячому майданчику перед катанням чи тренуванням, не грайте з дітьми на необладнаних або пошкоджених дитячих майданчиках
* Оминайте ділянки, де проводять ремонтні роботи.
* Не відчиняйте вікна навстіж у приміщенні, де перебуває дитина.
Як поводитися, коли уникнути травмування не вдалось?
В першу чергу, намагайтесь зберігати спокій, щоб не налякати і без того засмучене дитя. Знайдіть зручне місце, щоб посадити або покласти постраждалого для огляду та з’ясування тяжкості його стану. Ця інформація є обов’язковою та необхідною, щоб зрозуміти, чи є потреба викликати швидку допомогу.
Отже:
1. з’ясуйте, що саме болить (рука, нога, палець, можливо дитина відчуває якийсь біль всередині).
2. По можливості встановіть характер болю (ріжучий, колючий, ниючий) та його тривалість (присутній постійно чи залежить від певних факторів: рухів, вдихів тощо).
3. Обов‘язково потрібно оглянути уражену ділянку тіла та з’ясувати чи є пошкодження (порізи, садна) тканини.
4. Якщо дитина відчуває біль в будь-якій з кінцівок попросіть її порухати пальцями, з метою виключення наявності перелому.
Згідно з отриманою інформації потрібно дійти висновку наскільки дитина потребує невідкладної допомоги.
5. У випадку, коли викликати швидку допомогу немає нагальної потреби, в обов‘язковому порядку повідомте батьків (якщо це не ваша дитина) про ситуацію яка склалась. Це важливо тому, що бувають випадки, коли отримані травми не дають загрозливих симптомів одразу, а можуть проявити їх лише через певний час (від 1–2 годин до 1–2 діб). Тому за дитиною необхідне спостереження.
У випадку, коли характер травми не несе суттєвих загроз для життя дитини, але в місці удару наявні садна чи гематоми, необхідно провести ретельний огляд ураженої ділянки. За потреби обробити рану розчином перекису водню або промити чистою кип’яченою водою, потім скористатись антисептиком (не наносити на рану, а обробляти навколо травмованої ділянки), накласти стерильну пов’язку.
У випадку, коли зменшення симптоматики не відбувається або вона посилюється – не зволікайте та зверніться до фахівця.
Одним із найбільш розповсюджених видів травмування серед дітей є падіння. Найбільшу кількість травм через падіння зазнають діти молодшого та середнього шкільного віку, при чому хлопчики травмуються набагато частіше за дівчаток – та становлять 65–70% усіх травмованих дітей. Це можна пояснити їхньою схильністю до рухливих ігор та активного відпочинку.
Якщо вдома діти травмуються приблизно з однаковою регулярністю, то вуличний травматизм має певну сезонність. Найбільший рівень вуличного травматизму відзначається в період зимових та літніх канікул, коли діти мають більше вільного часу і проводять його на вулиці.
☝️Як уникнути травматизації
Через високий ризик ушкоджень, батьків турбує одвічне питання: як зменшити травмування дитини?
Для уникнення травм, дотримуйтесь простих правил:
* виховуйте в дитині обачливість і обережність.
* Регулярно розповідайте про небезпеку від пустощів на балконах, драбинах, сходах. Привчіть дитину міцно триматися за поручні під час підйому та спуску.
* Не дозволяйте дитині залізти на високі дерева та споруди.
* Інформуйте дитину, про небезпеку каналізаційних люків, підвалів та канав.
* Під час прогулянки перевіряйте гойдалки та спортивний інвентар на дитячому майданчику перед катанням чи тренуванням, не грайте з дітьми на необладнаних або пошкоджених дитячих майданчиках
* Оминайте ділянки, де проводять ремонтні роботи.
* Не відчиняйте вікна навстіж у приміщенні, де перебуває дитина.
Як поводитися, коли уникнути травмування не вдалось?
В першу чергу, намагайтесь зберігати спокій, щоб не налякати і без того засмучене дитя. Знайдіть зручне місце, щоб посадити або покласти постраждалого для огляду та з’ясування тяжкості його стану. Ця інформація є обов’язковою та необхідною, щоб зрозуміти, чи є потреба викликати швидку допомогу.
Отже:
1. з’ясуйте, що саме болить (рука, нога, палець, можливо дитина відчуває якийсь біль всередині).
2. По можливості встановіть характер болю (ріжучий, колючий, ниючий) та його тривалість (присутній постійно чи залежить від певних факторів: рухів, вдихів тощо).
3. Обов‘язково потрібно оглянути уражену ділянку тіла та з’ясувати чи є пошкодження (порізи, садна) тканини.
4. Якщо дитина відчуває біль в будь-якій з кінцівок попросіть її порухати пальцями, з метою виключення наявності перелому.
Згідно з отриманою інформації потрібно дійти висновку наскільки дитина потребує невідкладної допомоги.
5. У випадку, коли викликати швидку допомогу немає нагальної потреби, в обов‘язковому порядку повідомте батьків (якщо це не ваша дитина) про ситуацію яка склалась. Це важливо тому, що бувають випадки, коли отримані травми не дають загрозливих симптомів одразу, а можуть проявити їх лише через певний час (від 1–2 годин до 1–2 діб). Тому за дитиною необхідне спостереження.
У випадку, коли характер травми не несе суттєвих загроз для життя дитини, але в місці удару наявні садна чи гематоми, необхідно провести ретельний огляд ураженої ділянки. За потреби обробити рану розчином перекису водню або промити чистою кип’яченою водою, потім скористатись антисептиком (не наносити на рану, а обробляти навколо травмованої ділянки), накласти стерильну пов’язку.
У випадку, коли зменшення симптоматики не відбувається або вона посилюється – не зволікайте та зверніться до фахівця.
Теги:
Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть CTRL+Enter.