Травматизм і дитина
11:00, 11.06.2021
Найменше від падінь потерпають діти віком до 1 року. Найбільшу кількість травм через падіння зазнають діти молодшого та середнього шкільного віку, при чому хлопчики травмуються набагато частіше за дівчаток – це 65-70% з усіх травмованих, що можна пояснити їхньою схильністю до рухливих ігор, активного відпочинку.
Якщо вдома діти зазнають травми приблизно з однаковою регулярністю, то вуличний травматизм має певну сезонність. Найбільший рівень вуличного травматизму відзначається в період зимових та літніх канікул, коли діти мають більше вільного часу і проводять його на вулиці, частіше за все без нагляду дорослих.
Основними причинами дитячого травматизму є:
1. Відсутність контролю за дітьми з боку дорослих під час пересування населеним пунктом чи приміщенням.
2. Неналежне облаштування житлових та нежитлових приміщень (слабке освітлення, відсутність віконних решіток в висотних будівлях, відсутність поручнів на сходах, вільний вихід на балкони і відкритий доступ на дах тощо).
3. Недоліки ігрових та спортивних майданчиків.
4. Невиконання правил дорожнього руху та поведінки на вулиці, навмисне нехтування цими правилами.
Профілактика дитячого травматизму
Звичайно, повністю викоренити дитячий травматизм неможливо – від нещасного випадку, на жаль, не застрахований ніхто. Але завдання батьків – максимально захистити свою дитину.
Адже більшість травм відбуваються саме з вини батьків – не доглядали та не роз'яснювали ...
Способи профілактики дитячого травматизму залежать від віку дитини.
У грудному віці, наприклад, особливо важливий постійний нагляд. Звичайно, важко устежити за дитиною 24 години в добу, 7 днів в тиждень, але чим молодше дитина, тим важливіше не випускати його з виду.
Дитячий травматизм в дитячому віці цілком і повністю на совісті батьків. Немовля ще не знає, що таке “небезпечно”, і пояснити йому це не можна.
Отже якщо малюк проковтнув ґудзик або – не дай Бог! – випав з коляски, що стояла на балконі, винні батьки.
Дитина росте, починає ходити, гуляти з вами на вулиці, так що тепер ваше завдання – максимально захистити його від травмонебезпечних предметів.
Удома – заховати від нього крихкі і гострі предмети, сірники, нагрівальні електроприлади, хімікати
( миючі засоби, фарби, лаки і ін.) .Розетки закриваються спеціальними заглушками. Треба закривати вікна (чи хоч би забезпечити їх міцними сітками) і не підпускати дитину до плити і іншої небезпечної побутової техніки.
Крім того, в цьому віці треба вже учити дитину самостійно визначати міру небезпеки. Розкажіть йому, що сірниками і праскою можна обпектися, ножем – порізатися, а окропом – ошпаритися. У цьому віці діти вже цілком здатні сприймати аргументацію, і краще нехай він дізнається про небезпеку з ваших слів, чим на власному досвіді.
Тільки розповідайте спокійно, НЕ ПОТРІБНО ЗАЛЯКУВАТИ ДИТИНУ!!!
Чим старше стає дитина, тим більш важливим стає пояснення правил техніки безпеки!!!
Коли дитина йде в школу, батьки часто перекладають відповідальність за дитячий травматизм на класних керівників, учителів фізкультури, праці і ОБЖД.
Так, під час уроків учителі несуть відповідальність за дитину, але батьки самі повинні ознайомити своє чадо з правилами дорожнього руху і іншими правилами безпеки!!!Врешті-решт, учитель відповідає за цілий клас, дуже важко устежити за 40 дітьми.У вас же тільки одна дитина – і у ваших силах зробити так, щоб він не намагався вибігти на проїжджу частину або викинути ще що-небудь небезпечне.
Дитячий травматизм – серйозна проблема, але якщо батьки стежитимуть за своєю дитиною і навчать його правилам безпеки, багатьох травм вдасться уникнути.
Якщо вдома діти зазнають травми приблизно з однаковою регулярністю, то вуличний травматизм має певну сезонність. Найбільший рівень вуличного травматизму відзначається в період зимових та літніх канікул, коли діти мають більше вільного часу і проводять його на вулиці, частіше за все без нагляду дорослих.
Основними причинами дитячого травматизму є:
1. Відсутність контролю за дітьми з боку дорослих під час пересування населеним пунктом чи приміщенням.
2. Неналежне облаштування житлових та нежитлових приміщень (слабке освітлення, відсутність віконних решіток в висотних будівлях, відсутність поручнів на сходах, вільний вихід на балкони і відкритий доступ на дах тощо).
3. Недоліки ігрових та спортивних майданчиків.
4. Невиконання правил дорожнього руху та поведінки на вулиці, навмисне нехтування цими правилами.
Профілактика дитячого травматизму
Звичайно, повністю викоренити дитячий травматизм неможливо – від нещасного випадку, на жаль, не застрахований ніхто. Але завдання батьків – максимально захистити свою дитину.
Адже більшість травм відбуваються саме з вини батьків – не доглядали та не роз'яснювали ...
Способи профілактики дитячого травматизму залежать від віку дитини.
У грудному віці, наприклад, особливо важливий постійний нагляд. Звичайно, важко устежити за дитиною 24 години в добу, 7 днів в тиждень, але чим молодше дитина, тим важливіше не випускати його з виду.
Дитячий травматизм в дитячому віці цілком і повністю на совісті батьків. Немовля ще не знає, що таке “небезпечно”, і пояснити йому це не можна.
Отже якщо малюк проковтнув ґудзик або – не дай Бог! – випав з коляски, що стояла на балконі, винні батьки.
Дитина росте, починає ходити, гуляти з вами на вулиці, так що тепер ваше завдання – максимально захистити його від травмонебезпечних предметів.
Удома – заховати від нього крихкі і гострі предмети, сірники, нагрівальні електроприлади, хімікати
( миючі засоби, фарби, лаки і ін.) .Розетки закриваються спеціальними заглушками. Треба закривати вікна (чи хоч би забезпечити їх міцними сітками) і не підпускати дитину до плити і іншої небезпечної побутової техніки.
Крім того, в цьому віці треба вже учити дитину самостійно визначати міру небезпеки. Розкажіть йому, що сірниками і праскою можна обпектися, ножем – порізатися, а окропом – ошпаритися. У цьому віці діти вже цілком здатні сприймати аргументацію, і краще нехай він дізнається про небезпеку з ваших слів, чим на власному досвіді.
Тільки розповідайте спокійно, НЕ ПОТРІБНО ЗАЛЯКУВАТИ ДИТИНУ!!!
Чим старше стає дитина, тим більш важливим стає пояснення правил техніки безпеки!!!
Коли дитина йде в школу, батьки часто перекладають відповідальність за дитячий травматизм на класних керівників, учителів фізкультури, праці і ОБЖД.
Так, під час уроків учителі несуть відповідальність за дитину, але батьки самі повинні ознайомити своє чадо з правилами дорожнього руху і іншими правилами безпеки!!!Врешті-решт, учитель відповідає за цілий клас, дуже важко устежити за 40 дітьми.У вас же тільки одна дитина – і у ваших силах зробити так, щоб він не намагався вибігти на проїжджу частину або викинути ще що-небудь небезпечне.
Дитячий травматизм – серйозна проблема, але якщо батьки стежитимуть за своєю дитиною і навчать його правилам безпеки, багатьох травм вдасться уникнути.
Теги:
Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть CTRL+Enter.