Який же повинен бути стілець у малюка першого року життя? Про порушення має сенс говорити, тоді, коли ми чітко уявляємо, що таке норма. У періоді новонародженості норма – поняття відносне, тому що все залежить від віку дитини, індивідуальних особливостей, характеру вигодовування, наявності прикорму.

У новонароджених дітей первородний кал – меконій – густа, в’язка маса темно-зеленого (оливкового) кольору, виділяється він, як правило, протягом 1-2 днів. Далі, в міру того, як дитинка починає активно харчуватися маминим молоком або сумішшю, випорожнення стають частішими, негомогенними як за консистенцією (можуть з’являтися слиз, грудочки, рідка частина), так і за забарвленням – ділянки темно-зеленого кольору чергуються з зеленими, жовтими, білими, більш водянистим. Такий стілець називається перехідним. Ще через 2-4 дня стілець набуває однорідної консистенції – кашкоподібної, жовтого кольору. Однак, варто зазначити, що в перші 3 місяці флора кишківника постійно змінюється, тому, якщо у малюка з’являється в калі зелень – це не привід одразу ж починати його лікувати. У деяких дітей стілець може бути один раз на добу, а у деяких 6-10 разів. Після того, як малюкові виповниться 1,5 місяці, за умови годування грудним молоком, характер стільця може змінитися – спорожнення кишківника 1 раз на 2-3 дні вважається нормою. У малюків, які перебувають на штучному вигодовуванні, стілець 1-2 рази на добу, може мати коричневий відтінок. При введенні прикорму кишківник може відреагувати на новий продукт з появою неперетравлених грудочок, зелені, а введення соків може вплинути на частоту стільця. Наприклад, яблучний, абрикосовий, сливовий мають послаблюючу дію, грушевий – закріплює. Але через 2-3 дні стілець повинен нормалізуватися. До 1 року частота стільця зменшується до 1-2 разів на день, випорожнення стають коричневими і оформленими

Прояви і симптоми дисбактеріозу у немовлят

Дитина перестає одужувати. Вона втрачає набрану раніше вагу. Змінюються шкірні покриви. Шкіра стає сухою. Може спостерігатися прояв алергічного дерматиту, молочниці або стоматиту на слизовій. Знижується або зовсім відсутній апетит. Малюк починає погано смоктати груди, може після початку годування взагалі відмовитися від грудей. У немовлят виникають запори. Частішає кратність і змінюється консистенція стільця. З’являється водянистий і зелений кал зі шматочками слизу і кров’яними прожилками з неприємним запахом. Дитина відригує або рве. Відчувається гнильний запах при підвищеному виділенні газів. Відбувається підвищення слиновиділення. Спостерігаються ознаки метеоризму, здуття животика і біль в ньому. Дитина починає часто плакати, нервувати, підгинати ніжки. Хворіє на застудні захворювання різного роду і кишкові інфекції.

Транзиторний дисбактеріоз – це перехідний стан, який розвивається у всіх новонароджених. При нормальному перебігу вагітності дитина є стерильною, її організм ще не знає, що таке бактерії. Перше знайомство і заселення ними відбувається вже під час проходження по родових шляхах мами. У момент народження дитина потрапляє в середовище, де все навколо насичене мікроорганізмами – повітря, предмети догляду, руки медперсоналу. У перші 3-5 днів життя немовляти шкіра, слизові, кишечник активно заселяються кишковими паличками, біфідобактеріями, кокками, лактобактеріями, грибами та іншими мікроорганізмам, яких в організмі маленької людини налічується близько 400 видів.

Наприкінці першого тижня життя (за умови, що малюк знаходиться на грудному вигодовуванні) відбувається витіснення шкідливих бактерій біфідофлорою. В цьому допомагають молозиво і молоко мами, які є стимуляторами росту біфідофлори. Тому таким важливим є раннє прикладання до грудей – адже перші краплі молозива допоможуть заселити кишківник «правильними» бактеріями, а подальше грудне вигодовування буде стимулювати їх зростання. Але, якщо в догляді за малюком не дотримуватися правил особистої гігієни, дитину почати необґрунтовано догодовувати сумішами або переводити на штучне вигодовування, пізно прикладати до грудей в пологовому залі або рано відлучати, в цьому випадку транзиторний дисбактеріоз затягується і може бути основою для розвитку інфекції або інших захворювань дитини.

Важливо знати! Діагноз «дисбактеріоз» повинен ставитися на підставі клінічної картини і результатів бактеріологічного посіву калу, так як часто порушена екологія кишківника без клінічних проявів може поступово відновитися сама, не вимагаючи лікування.

Як правильно здати аналіз на дисбактеріоз
Приготуйте баночку і ложечку для збору калу, попередньо все прокип’ятивши протягом 10-ти хвилин. Збирайте кал відразу після випорожнення і щільно закрийте банку. Доставку в лабораторію необхідно здійснити протягом 1-1,5 годин. Якщо у вас не виходить здійснити таку швидку доставку – ви можете поставити баночку в холодильник і здати аналіз пізніше. Але враховуйте, що іноді результати при такому способі можуть спотворюватися.

Кал дитини для аналізу повинен бути щойно зібраним. Він не повинен тривалий час зберігатися на відкритому повітрі. Кількість його для здачі аналізу – від 5 до 10 гр.

Чим лікувати дисбактеріоз немовляти
Останнім часом думки лікарів щодо лікування дисбактеріозу кишківника розрізняються. Але все ж, провідні спеціалісти відстоюють думку, що лікувати потрібно дитину, а не її аналізи. Якщо ваш малюк добре набирає вагу, у лікарів немає претензій щодо його розвитку – не варто починати лікування тільки з причини появи в калі дитини грудочок, невеликої кількості слизу і зелені. У грудному молоці знаходиться речовина біфідус-фактор, що сприяє зростанню здорової мікрофлори, а лактоферин запобігає зростання шкідливих бактерій.

Але якщо у дитини з’являються такі симптоми як зниження апетиту, поганий набір ваги, здуття живота, блідість шкірних покривів, часті відрижки, стілець рідкий і пінистий з домішкою великої кількості слизу, зелені, непереварених грудочок і крові, поява гнильного запаху – в цьому випадку необхідно звернутися до лікаря і здати аналізи на дисбактеріоз.

Краще лікування це грудне молоко. Саме в ньому містяться всі речовини, які допомагають зростати організму, і запобігають розвитку шкідливих бактерій.

Якщо у малюка дисбактеріоз, необхідно приділити увагу правильному введенню прикорму – знайомити дитинку з їжею поступово, не раніше виконання йому 6 місяців, звертати увагу на характер стільця, наявність висипань на тілі і не годувати насильно. Іноді мами, прагнучи якнайшвидше познайомити малюка з дорослою їжею і витримати норми за кількістю з’їденого, погіршують ситуацію: їжа погано перетравлюється, застоюється, що призводить до розвитку патогенної флори.

Якщо дитина нормально розвивається, і навіть, якщо в стільці дитини з’являються грудочки, невелика кількість слизу або зелені – лікувати її не треба. Але при прояві симптомів, перерахованих вище, необхідно звернутися за допомогою до фахівців медичного закладу.