Дослідження: Щоб діти росли, їх потрібно... гладити
17:00, 19.02.2018
тесь, що жодні ідеальні і безпечні (з точки зору медицини) методи не замінять обіймів і тепла мами.
У 80-ті роки прогрес у галузі неонатальної реанімації дав можливість рятувати дуже недоношених дітей. У спеціальних інкубаторах-кувезах можна було з великою точністю створити умови, необхідні для підтримання життя в «креветочках», як їх ласкаво називали практиканти. Але з’ясувалося, що нервова система недоношених дітей не витримує гігієнічних маніпуляцій медичних сестер. Тоді навчилися доглядати за дітьми, не торкаючись їх, а на кувезах почали вішати табличку: «Не торкатися!».
Розпачливі крики немовлят іноді розривали серце навіть найбільш загартованим медикам, але ті, дотримуючи дисципліни, їх ігнорували. Тільки незважаючи на ідеальні температурні умови, регульований рівень кисню й вологості, синє світло, вигодовування, виміряне з точністю до міліграма, немовляти не росли. Чому ж в умовах, наближених до ідеальних, природа відмовлялася виконувати свою роботу?
Лікарі й дослідники дивувалися й заспокоювалися: адже, зрештою діти, які вижили, залишивши інкубатор, швидко набирали нормальну вагу. Так було до того дня, коли їм раптом здалося, що деякі діти в кувезах начебто почали рости. Однак у їхніх медичних картах нічого не змінилося.
Без фізичного контакту в кожній із клітин частина генома припиняє працювати, і тіло впадає у своєрідну сплячку.
Клініцисти провели розслідування й з’ясували, що за дітьми, які почали рости, доглядала нічна медсестра, яка нещодавно отримала цю роботу. Молода жінка зізналася: вона не змогла витримати криків своїх підопічних. Для того щоб заспокоїти їх, почала гладити малят по спинці. Спочатку з побоюванням, тому що це було заборонено, а потім, не помітивши жодної негативної реакції, дедалі впевненіше.
Висновок: фізичний контакт є необхідним фактором зростання.
Тим часом варто поцікавитися про наслідки цього «відкриття». Не чи чекати нам у найближчому майбутньому появи кувезів з електронною рукою, що пестить у відповідний час? Хіба що раніше інша група вчених зробить нове відкриття того самого масштабу. Я вже бачу великі газетні заголовки: «Любов — фактор першочергової важливості…»
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Якщо бабуся надто балує дітей
Розпачливі крики немовлят іноді розривали серце навіть найбільш загартованим медикам, але ті, дотримуючи дисципліни, їх ігнорували. Тільки незважаючи на ідеальні температурні умови, регульований рівень кисню й вологості, синє світло, вигодовування, виміряне з точністю до міліграма, немовляти не росли. Чому ж в умовах, наближених до ідеальних, природа відмовлялася виконувати свою роботу?
Лікарі й дослідники дивувалися й заспокоювалися: адже, зрештою діти, які вижили, залишивши інкубатор, швидко набирали нормальну вагу. Так було до того дня, коли їм раптом здалося, що деякі діти в кувезах начебто почали рости. Однак у їхніх медичних картах нічого не змінилося.
Без фізичного контакту в кожній із клітин частина генома припиняє працювати, і тіло впадає у своєрідну сплячку.
Клініцисти провели розслідування й з’ясували, що за дітьми, які почали рости, доглядала нічна медсестра, яка нещодавно отримала цю роботу. Молода жінка зізналася: вона не змогла витримати криків своїх підопічних. Для того щоб заспокоїти їх, почала гладити малят по спинці. Спочатку з побоюванням, тому що це було заборонено, а потім, не помітивши жодної негативної реакції, дедалі впевненіше.
Висновок: фізичний контакт є необхідним фактором зростання.
Тим часом варто поцікавитися про наслідки цього «відкриття». Не чи чекати нам у найближчому майбутньому появи кувезів з електронною рукою, що пестить у відповідний час? Хіба що раніше інша група вчених зробить нове відкриття того самого масштабу. Я вже бачу великі газетні заголовки: «Любов — фактор першочергової важливості…»
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Якщо бабуся надто балує дітей
Теги:
Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть CTRL+Enter.