Батькам може здатися, що їхні сварки абсолютно не стосуються дитини і вона може просто зачинити двері і гратися в іграшки (робити уроки), але це величезна помилка! Дитина не може думати ні про що інше, крім сварки тата і мами. Це веде до серйозних змін її психічного стану. Детальніше розповіла житомирська дитяча психологиня Наталя Сідорьонок.

Дитячий страх може залишитися на все життя
Якщо в родині постійно відбуваються сварки і з'ясування взаємин між батьками, та ще й випадки насильства, це абсолютно вибиває дитину зі звичайної колії і вона почувається всіма покинутою і незахищеною. Батьки вже не видаються їй тією стіною, за яку можна сховатися в разі небезпеки, і вона навряд чи звернеться до них за допомогою в потрібну хвилину.

Дитина почувається самотньою. А ще підступає незрозумілий страх: що з нею буде завтра? Раптом вона залишиться без тата або без мами або взагалі батьки її покинуть, бо у них свої проблеми і турботи. Цей страх стає настирливим і постійним, і він може закріпитися в підсвідомості дитини на все життя.

"Це я винен ..."
Багато дітей-дошкільнят ніяк не можуть зрозуміти, чому батьки врешті не помиряться. Чому майже кожен день вони кричать одне на одного, і тато, коли вип'є, може вдарити маму. Дитина не розуміє причини сварок, і їй здається, що це вона у всьому винна. Так, вона вранці розлила чай, після обіду не прибрала свої речі, а ввечері тато знову кричав на маму. Значить, це вона у всьому винна. Почуття провини буде переслідувати дитину постійно, і це обов'язково позначиться на подальшому житті: що б навколо не відбувалося, вона буде звинувачувати тільки себе.

Кричати і битися — норма?
Якщо в родині батьки постійно спілкуються на підвищених тонах, кричать і лають одне одного, не добираючи слів і виразів, то дитина починає спілкуватися точно так же. Вона буде перекрикувати всіх, щоб її почули, влаштовувати істерики, а якщо потрібно — вплутуватися в бійку, щоб довести свою правоту.

Але може бути і зворотний ефект: діти, які все дитинство жили під крики, лайки і сварки батьків, згодом будуть боятися будь-яких конфліктів і уникати їх. Вони ніколи не зможуть постояти за себе, вважаючи за краще визнати свою поразку, просто втекти і придушити власні емоції. Така людина не зможе відстояти свої інтереси і тим більше захистити своїх близьких.

Навіщо створювати сім'ю
Сварки між дорогими дитині людьми — мамою і татом, наводять дитину на думку, що в родині ніколи не буває добре. Навіть якщо вона бачила, як мама і тато дбали і проявляли кохання одне до одного, їхні сварки породжують у дитині недовіру до сімейних взаємин. З роками вона буде просто боятися створювати сім'ю, побоюючись, що рано чи пізно хороші стосунки перейдуть в обопільну ненависть. Такі люди довго не наважуються одружитися і за найменшої сварки з близькою людиною можуть просто втекти, припинивши стосунки зі страху повторити сімейну історію власних батьків.

А що батьки?
Деякі батьки в запалі з'ясування взаємин одне з одним зовсім забувають про існування дитини. Але більшість прекрасно розуміють, що дитина, яка стала свідком їхніх сварок і насильства, дуже страждає, тому намагаються якось загладити свою провину. Після кожного сімейного конфлікту, коли пристрасті вляжуться, батьки повинні спокійно поговорити одне з одним і з дитиною про її почуття, насмагатися заспокоїти, сказати, що тато і мама її дуже люблять і винні у трагедії тільки вони, а не син чи донька. Дитина — найкраща в світі, а ось батьки її, на жаль, ніяк не можуть налагодити нормальні взаємини. Якщо тато (мама) перегнув палицю і розуміє, що надто погарячкував або взагалі поводився негідно, йому потрібно сказати, що все усвідомив і наступного разу намагатиметься вчинити більш розумно. Можна разом подивитися фільм про конфлікти в родині, де представлений шлях їхнього вирішення ...

Як правильно розв'язувати суперечливі питання
В будь-якій сім'ї виникають різні ситуації: від дрібних розбіжностей до серйозних конфліктів, однак, якщо батьки вміють спокійно і конструктивно вирішувати свої проблеми, це не руйнує сім'ю і не лякає дитини. Потрібно вчитися разом обговорювати суперечливі ситуації, надавати одне одному можливість висловитися, зважувати всі за і проти, разом продумувати наслідки того чи того кроку ... Словом, спільно ухвалювати рішення, яке буде найбільш прийнятним. І тоді дитина теж буде вчитися вирішувати свої проблеми без істерик, погроз, грюкання дверима і крику. Це важливо не тільки для збереження сім'ї, а й для подальшого життя самої дитини.

У житті їй доведеться тисячу разів вирішувати спірні і конфліктні питання, налагоджувати взаємини з різними людьми. Потрібно вчитися не тільки спокійно відстоювати свою позицію, брати на себе відповідальність, а й в певних ситуаціях йти на компроміс, пробачати людей, а ще потрібно вміти просити пробачення самому, якщо винен. Всього цього повинні навчити батьки на власному прикладі.