Скільки дітей має бути в сім’ї?
07:00, 07.12.2024
Сім’я без дітей
Такий варіант сім’ї сьогодні зустрічається набагато частіше, ніж раніше. Іноді, звичайно, це може бути пов’язане з медичними проблемами, але частіше такий стан справ влаштовує подружжя, і вони свідомо вирішують не мати дітей. Добре це чи погано для них – важко сказати.
Сім’я з однією дитиною
Це найбільш поширений сьогодні варіант сім’ї, особливо у великих містах. Як правило, батьки, які свідомо підтримують таку сімейну структуру, говорять про те, що їхнє рішення залежить виключно від матеріальних причин. Вони вважають, що краще добре забезпечити одного малюка, ніж дати погану базу декільком. Часто діти, які не мають братів і сестер, здобувають кращу освіту, живуть в окремій кімнаті з перших років життя і отримують більше батьківської уваги, ніж їхні однолітки з багатодітних сімей.
Єдина дитина в сім’ї – це, як правило, дитина, на яку накладається забагато батьківських очікувань, від неї багато вимагають, її багато чому навчають, її надто правильно виховують. Та й дорослих на неї одну зазвичай доводиться багато – адже дуже часто і для бабусь-дідусів він єдиний онук. Постарайся не надто навантажувати свого єдиного сина чи дочку. Не забувай про те, що у дитини має бути дитинство, а стати професором вона ще встигне.
Сім’я із двома дітьми
Такий варіант сім’ї трапляється досить часто. Як правило, батьки зважуються на другу дитину, виходячи з поширеного стереотипу – «у сім’ї має бути двоє дітей – хлопчик та дівчинка». Ситуація, коли у первістка з’являється брат чи сестра, може позитивно позначитися на розвитку дитини. Тільки не затягуй із поповненням: вважається, що ідеальна різниця між дітьми не повинна перевищувати 5 років. Набагато логічніше, коли малюки разом ростуть, граються і допомагають один одному, ніж коли один із них уже дорослий та самостійний.
Іноді в сім’ї з двома дітьми виникає досить жорстке закріплення ролей «молодша»-«старша», яке залишається і в дорослому віці, впливаючи на специфіку побудови стосунків. Це може викликати у старшої дитини почуття ревнощів.
Часто виникає ситуація, коли двоє дітей у сім’ї поділяються на «мамину» та «татову», що також не може не накладати на них певного відбитка. Постарайся уникати подібних помилок у вихованні, і тоді можеш бути впевнена, що обидва твої малюки виростуть благополучними та щасливими.
Сім’я з трьома дітьми
Поява третьої дитини в сім’ї найчастіше пом’якшує мінуси, властиві сім’ям із двома дітьми, тому з точки зору дитячої психології найбільш благополучні саме сім’ї, в яких три і більше малюків. Однак у такій ситуації на перший план виходять зовсім інші питання. Чи може сім’я забезпечити належний рівень освіти та життя дітей? Адже в житті малюків є не лише одяг та їжа, на яку в більшості випадків грошей вистачає, а й освіта, додаткові заняття та захоплення (іноді недешеві), культурне життя (кіно, театри) та інші витрати.
Якщо поява третьої дитини в сім’ї серйозно погіршує умови життя сім’ї в цілому і двох дітей, що вже ростуть у ній, то всі психологічні переваги сходять нанівець.
Що ж краще?
Скільки дітей потрібно для щастя? На це питання, як і на багато інших питань щодо планування сім’ї, немає і не може бути однозначної відповіді. У нас різні умови життя, різне ставлення до дітей, різний власний дитячий досвід. Адже дуже часто люди, говорячи про те, скільки їм хотілося б мати дітей у своїй сім’ї, виходять із власних дитячих спогадів.
«Я був один, і мені було погано», — каже дорослий і вирішує, що в його сім’ї буде кілька дітей, щоб нікому не було нудно і самотньо, як було йому самому. “У мене була молодша сестра, і вся увага батьків діставалася тільки їй, я не хочу такого для своєї дитини” – і в сім’ї з’являється тільки одна дитина. «Я хочу все зробити правильно, і тому маю троє дітей, оскільки це добре для них», — скаже третій батько. І кожен із них буде по-своєму правий.
З погляду соціологів та інших фахівців, які займаються демографічними проблемами, для того, щоб нація не вимирала, у сім’ї має бути троє дітей – одна замість мами, друга замість тата та третя – для збільшення населення. Але це з погляду держави, а як краще для твоєї родини, можеш вирішити лише ти сама.
Такий варіант сім’ї сьогодні зустрічається набагато частіше, ніж раніше. Іноді, звичайно, це може бути пов’язане з медичними проблемами, але частіше такий стан справ влаштовує подружжя, і вони свідомо вирішують не мати дітей. Добре це чи погано для них – важко сказати.
Сім’я з однією дитиною
Це найбільш поширений сьогодні варіант сім’ї, особливо у великих містах. Як правило, батьки, які свідомо підтримують таку сімейну структуру, говорять про те, що їхнє рішення залежить виключно від матеріальних причин. Вони вважають, що краще добре забезпечити одного малюка, ніж дати погану базу декільком. Часто діти, які не мають братів і сестер, здобувають кращу освіту, живуть в окремій кімнаті з перших років життя і отримують більше батьківської уваги, ніж їхні однолітки з багатодітних сімей.
Єдина дитина в сім’ї – це, як правило, дитина, на яку накладається забагато батьківських очікувань, від неї багато вимагають, її багато чому навчають, її надто правильно виховують. Та й дорослих на неї одну зазвичай доводиться багато – адже дуже часто і для бабусь-дідусів він єдиний онук. Постарайся не надто навантажувати свого єдиного сина чи дочку. Не забувай про те, що у дитини має бути дитинство, а стати професором вона ще встигне.
Сім’я із двома дітьми
Такий варіант сім’ї трапляється досить часто. Як правило, батьки зважуються на другу дитину, виходячи з поширеного стереотипу – «у сім’ї має бути двоє дітей – хлопчик та дівчинка». Ситуація, коли у первістка з’являється брат чи сестра, може позитивно позначитися на розвитку дитини. Тільки не затягуй із поповненням: вважається, що ідеальна різниця між дітьми не повинна перевищувати 5 років. Набагато логічніше, коли малюки разом ростуть, граються і допомагають один одному, ніж коли один із них уже дорослий та самостійний.
Іноді в сім’ї з двома дітьми виникає досить жорстке закріплення ролей «молодша»-«старша», яке залишається і в дорослому віці, впливаючи на специфіку побудови стосунків. Це може викликати у старшої дитини почуття ревнощів.
Часто виникає ситуація, коли двоє дітей у сім’ї поділяються на «мамину» та «татову», що також не може не накладати на них певного відбитка. Постарайся уникати подібних помилок у вихованні, і тоді можеш бути впевнена, що обидва твої малюки виростуть благополучними та щасливими.
Сім’я з трьома дітьми
Поява третьої дитини в сім’ї найчастіше пом’якшує мінуси, властиві сім’ям із двома дітьми, тому з точки зору дитячої психології найбільш благополучні саме сім’ї, в яких три і більше малюків. Однак у такій ситуації на перший план виходять зовсім інші питання. Чи може сім’я забезпечити належний рівень освіти та життя дітей? Адже в житті малюків є не лише одяг та їжа, на яку в більшості випадків грошей вистачає, а й освіта, додаткові заняття та захоплення (іноді недешеві), культурне життя (кіно, театри) та інші витрати.
Якщо поява третьої дитини в сім’ї серйозно погіршує умови життя сім’ї в цілому і двох дітей, що вже ростуть у ній, то всі психологічні переваги сходять нанівець.
Що ж краще?
Скільки дітей потрібно для щастя? На це питання, як і на багато інших питань щодо планування сім’ї, немає і не може бути однозначної відповіді. У нас різні умови життя, різне ставлення до дітей, різний власний дитячий досвід. Адже дуже часто люди, говорячи про те, скільки їм хотілося б мати дітей у своїй сім’ї, виходять із власних дитячих спогадів.
«Я був один, і мені було погано», — каже дорослий і вирішує, що в його сім’ї буде кілька дітей, щоб нікому не було нудно і самотньо, як було йому самому. “У мене була молодша сестра, і вся увага батьків діставалася тільки їй, я не хочу такого для своєї дитини” – і в сім’ї з’являється тільки одна дитина. «Я хочу все зробити правильно, і тому маю троє дітей, оскільки це добре для них», — скаже третій батько. І кожен із них буде по-своєму правий.
З погляду соціологів та інших фахівців, які займаються демографічними проблемами, для того, щоб нація не вимирала, у сім’ї має бути троє дітей – одна замість мами, друга замість тата та третя – для збільшення населення. Але це з погляду держави, а як краще для твоєї родини, можеш вирішити лише ти сама.
Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть CTRL+Enter.